Дидактичні ігри
на уроках фізичної культури
Фізична культура покликана озброювати
учня знаннями й уміннями,
правильно організовувати своє життя,
продуктивно трудитися й розумно відпочивати.
В.Сухомлинський
Образні вправи
Образна гімнастика базується на
виконанні імітаційних та образних вправ, поєднаних загальним захопливим
сюжетом. Такі засоби найповніше відповідають особливостям психіки молодших
школярів, їхній схильності до наслідування. Копіювання дій людей і тварин.
Учні із задоволенням
займаються образними вправами. Можна назвати їх веселими вправами. Виконуючи
їх, учні промовляють вірші. Кожний рух відповідає слову або фразі. Він наче
відображає те, що відбувається в душі під час читання вірша. Доведено, що
вправи, які супроводжуються віршовими рядками, швидше запам’ятовуються. Веселі
вправи, розучені на уроках фізкультури, я рекомендую використовувати на інших
уроках як фізкультхвилинки.
На уроках
загальнорозвивальної образної оздоровчої гімнастики я використовую українські
народні розваги, елементи оздоровчих систем різних країн світу, гімнастику для
очей, дихальну гімнастику, рухливі ігри, вправи з традиційними та
нетрадиційними предметами (стрічки, шарфи, подушечки, каштани та інші).
На заняттях образною
гімнастикою, крім основних, використовую допоміжні засоби навчання та
спілкування, які сприяють корекції поведінки поліпшення емоційного стану,
психомоторики: музика, поетична творчість, живопис, моделювання, природний
матеріал, рослини, іграшка та інше.
Проводячи уроки, я
помітив, що учні проявляють велику зацікавленість до нових форм роботи, коли
подається матеріал “Китайської оздоровчої
гімнастики”. Усі вправи, які подаються на уроці, виконуються з
великим задоволенням. В свідомості учня відбувається не тільки
систематизація набутих знань, умінь та навичок, але й диференціація, що веде до
осмисленого і міцного оволодіння знаннями, уміннями і навичками, створює грунт
для їх практичного застосування. Поданий таким чином матеріал сприймається учнями
не формально. А по суті.
Проводячи свої
уроки, починаючи з підготовчої частини, намагаюся зацікавити учнів: поряд із
загальнорозвиваючими вправами, планую такі вправи, які безпосередньо коригують
хребет і впливають на формування правильної постави. Такими вправами, на мій
погляд, є вправи індійської системи “Хатка
- йога”. Виконуючи окремі вправи, які порівнюються із звірами та їх позами,
особливо у молодших школярів викликає велике задоволення та підвищення
емоційного стану.
Ось ,наприклад, комплекс
вправ “привітання сонцю”, який я
використовую у підготовчій частині уроку.
|
№
|
Зміст уроку
|
Дозування
|
ОМВ
|
|
І.
ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА
|
|||
|
1
|
Стати прямо, ноги
разом, зігнути руки до грудей, з’єднати долоні пальцями вгору, вдих-видих
|
4-6 р
|
Спину тримати рівно
|
|
2
|
Вдих , пригнутися,
руки вгору долонями вперед
|
4 р
|
Коліна не згинати
|
|
3
|
Нахилитися вперед на
видосі. Руками дістати підлоги
|
4 р
|
Намагатися дістати
підлоги
|
|
4
|
Вдих. Присісти на
лівій нозі, праву назад в положення широкого випаду. Відвести голову назад-
видих
|
4 р
|
Долоні та ліва стопа
на одній лінії
|
|
5
|
Зробити видих,
затримати дихання, відвести ліву ногу до правої в упор лежачи
|
|
Ноги спина , голова на
одній прямій
|
|
6
|
Зігнути руки та
торкнутися підлоги колінами грудьми, підборіддям
|
|
Спину вигнути
|
|
7
|
Вдих. Випрямити руки
та прийняти положення упору лежачи на стегнах
|
|
Максимально вигнутися.
Дивитися вгору (поза “кобра”)
|
|
8
|
Видих. Упор лежачи
зігнувшись
|
|
П’яток не відривати
від підлоги (поза “собака”)
|
|
9
|
Вдих, випрямитися,
зігнути праву та поставити стопу на лінію упору руками
|
|
Ліве коліно торкається
підлоги. Голову назад
|
|
10
|
Видих. Встати на праву
приєднавши ліву в положення нахилу вперед зігнувшись
|
|
Коліна не згинати
|
|
11
|
Виправитися, руки
вгору, прогнутись, вдих
|
|
Прогнутися в попереці
|
|
12
|
Видих. Опустити руки, випрямитися
|
|
Спину тримати рівно
|
Цей комплекс вправ не
тільки дає змогу краще розвинути гнучкість учня, але й сприяє розвитку органів
дихання. Правильне дихання має велике значення для росту і розвитку організму
учня, для його здоров’я і працездатності.
Таким чином , можна
зробити висновок, що займаючись оздоровчою гімнастикою школярі здобувають
елементарні валеологічні знання про потрібність збереження здоров’я.
Загартування, важливість дотримання режиму, користь фізичної культури і спорту.
Вони також набувають навичок саморозслаблення та самомасажу, особистої гігієни.
На уроках фізичної
культури в учнів виховуються морально-вольові якості особистості,
формується розуміння того, що піклування про своє здоров’я та фізичну
підготовку є не тільки особистим, а й суспільним обов’язком, виробляється
потреба до повсякденних занять фізичними вправами. Учні навчаються життєво
важливих рухових дій, їхнього виконання в різних умовах, здобувають відповідні
знання, що допомагають самостійно займатися фізичними вправами, виховують
рухові якості в практичному житті людини. Уроки фізичної культури із
застосуванням загальнорозвиваючої образної гімнастики сприяють зміцненню
фізичного і духовного здоров’я дитини, її всебічному та гармонійному розвитку.
Ігровий метод
Одним із найбільш ефективних засобів і методів, які сприяють розвиткові
рухових здібностей дітей, прививають стійкий інтерес до занять фізичними
вправами, на мою думку, є і г р о в и й
та з м а г а л ь н и й м е т о д и
проведення уроків фізичної культури. Великий український педагог
В.Сухомлинський зазначав : “У грі розкривається перед дітьми світ,
розкриваються творчі можливості особистості”
Без фантазії і творчості урок нудний. Педагогічне завдання моє, як учителя
–зацікавити і підсилити увагу дітей, активізувати їхню рухову
активність, навчити дітей грати не тільки під чиїмось керівництвом, а й
самостійно. Завдяки грі навчання для школярів стає радісною, захопливою і
життєво-важливою справою, бо саме у грі дитина пізнає світ, дістає позитивні
емоції, вдосконалює розумові здібності.
Ігровий метод використовую для розвитку в дітей самостійності й
ініціативності, сміливості й рішучості, витримки й наполегливості. Із
засвоєнням рухових ігор звичайно розвиваються і вдосконалюються координаційні
здібності, рухові якості, вміння і навички. Але і цього мало, потрібно зробити
так, щоб кожен урок фізкультури став для дитини своєрідним святом. Відомо, що
іноді піднесений настрій на уроці може створити навіть невеличке змагання в
ігровій формі.
Адже ситуація змагань стимулює самостійність дітей, підвищує роль
самоконтролю в ході спостереження за рівнем фізичної підготовки.
Змагання, як метод удосконалення застосовую після того як у дітей
сформуються деякі навички. Практично вони полягають у тому, що під час
проходження навчального матеріалу виявляються команди, групи, або окремі кращі
учні. Наприклад, під час проведення бігу, стрибків, метання, гри – кращі
команди.
Змагальний метод пробуджує інтерес дітей, що сприяє виконання
вправ, підвищенню результатів, а це в свою чергу дає змогу за короткий проміжок
часу значно збільшити фізіологічне навантаження на організм. Крім того,
командні ігри виховують у дітей почуття колективізму. Разом з тим змагальний
метод вимагає правильного педагогічного керівництва, оскільки створює
передумови для виявлення зазнайства, егоїзму з боку окремих учнів (переможців).
Користуватися змагальним методом намагаюсь обережно, адже в умовах змагання
виникає велике нервове і фізичне навантаження на учнів і знижується точність
виконання вправ. Надмірне напруження і сильне збудження можуть негативно
позначитися на самопочутті дітей, їхній поведінці і стосунках один із одним.
Тому з учнями початкової ланки цей метод слід обмежитися іграми змагального
характеру (“До своїх прапорців”, “Передача м’ячів”, “Хто далі кине”, “Виклик
номерів”, “Ігри - естафети”). Починаючи з п’ятого класу змагання на уроках
проводжу з усіх видів вправ шкільної програми.
Отже, не тільки молодші школярі, а й учні середніх і старших класів із
зацікавленням ідуть на уроки з ігровим і змагальним методом, де вони багато
корисного черпають для свого фізичного розвитку, виховуючи в собі потребу в
заняттях фізкультурою і спортом.
Міжпредметна інтеграція уроку
У моєму уявленні , майбутнє уроків фізкультури – це синтез,
міжпредметна інтеграція уроку фізкультури з уроками народознавства, географії, історії, анатомії і
фізіології людини, музики і співів, хореографії і навпаки.
Міжпредметна інтеграція – одна з основних вимог до сучасного уроку
фізичної культури – спрямована на вирішення освітніх, пізнавальних та виховних
завдань, у процесі реалізації яких школярі отримують основи знань з фізичної
культури та спорту. Валеології, народознавства, формуються їх моральні та
вольові якості, естетичні почуття, з’являється інтерес до щоденних та
систематичних занять з фізичними вправами, закладаються основи здорового
способу життя.
Матеріали чинних програм та підручників для школи і особисто для мене дає
змогу використовувати на уроках фізкультури теми, поняття з усіх інших
навчальних предметів для формування у школярів цілісного уявлення про явища,
події, світ у цілому. Проте, успіх інтеграції загальноосвітніх предметів з
уроками фізичної культури, а також її позитивний виховний та емоційний
вплив на школярів залежить насамперед від правильного добору методів, засобів
та прийомів навчання, розуміння різниці між інтегрованими уроками та уроками з
використанням міжпредметних зв’язків.
Метод уроків, побудований на інтегрованому змісті, має бути різнобічне
вивчення певного об’єкту, явища, осмислення сприйняття навколишнього
середовища, приведення знань у певну систему, пробудження уяви та інтересу,
розвиток позитивно-емоційного настрою.
Існують значні розходження між уроками інтегрованого змісту та уроками з
використанням зв’язків між предметами. По-перше, це різні методичні поняття.
По-друге, зв’язки між предметами передбачають включення в урок фізичного
виховання завдань і понять з різних предметів, які мають додаткове значення. Це
окремі короткочасні елементи уроків, що допомагають більш глибшому сприйняттю
та осмисленню понять, що вивчаються, виховному впливу, емоційному насиченню.
Наприклад, бажаючи підвести дітей до думки, що силові якості потрібні лише у
поєднанні розумом і кмітливістю, вчитель фізкультури проводить бесіди на основі
змісту казки “Сильніше за силу” або легенда про сильних духом і тілом героїв.
Для успішного забезпечення міжпредметних зв’язків під час вивчення будь-якої
теми визначаю, які саме знання з інших предметів використати. Спираючись на
розумові й практичні навички учнів, сформовані під час вивчення різних
дисциплін, та вибираю найбільш оптимальні методи їх реалізації.
Під методами реалізації міжпредметних зв’язків на уроках фізкультури розуміємо
сукупність педагогічних засобів, спрямованих на оволодіння учнями системою
міжпредметних знань, вироблення в школярів культури здоров’я та здорового
способу життя, підвищення пізнавальної активності, забезпечення гармонії
фізичного і духовного розвитку. До них належать бесіда, розповідь, гра, вправи.
На уроках фізичної культури освітньо-виховні функції міжпредметних зв’язків
реалізуються через знання, що конкретизуються у власних діях, мислення та
духовності особистості.
На таких уроках діти не лише закріплюють матеріал, але й розвивають фізичні
якості: спритність, швидкість, влучність тощо. Велику роль у цьому відіграють
рухливі ігри, зміст яких дає змогу одночасно закріплювати природничий матеріал
– ці ігри-наслідування, обов’язковим елементом яких є перевтілення в образ
тварин чи рослин. Вони допомагають краще вивчити особливості поведінки дітей,
їхню психологію, сприяють вихованню позитивних моральних рис:
співчуття,співпереживання, доброти, милосердя. Окрім цього, ігри такого змісту
є важливим засобом екологічного виховання. До них належать “Як тварини грають у
квача”, “У зоопарку”, “Хто спритніший”, “Знайди свій дім”, “Хто де живе”. Усі
вони можуть проводитися під час екскурсій чи прогулянки після того, як акцентую
увагу на характері пересування та рухів різноманітних тварин доступних для
спостереження. Так, діти із задоволенням “літають”, як метелики, супроводжуючи
свій “політ” відповідними звуками, чи стрибками, як коники тощо. Проте
обов’язково вказую не лише на особливості рухів тварин, але й розкриваю їх
красу та пояснюю небезпеку хижацького ставлення до природи.
Інтеграція фізкультури і предметів курсу “Я і Україна” сприяє одночасно
використання матеріалу з народознавства, читання, музики, хореографії, адже у
самому змісті предмету зроблено спробу синтезувати не тільки природничі знання,
але й елементи історії, фольклору, етнографії, суспільствознавства, етики,
естетики. Для цього застосовую бесіди, сюжетні та рухливі ігри. Імітаційні й
танцювальні вправи. Цікавим є інтегрований урок з фізкультури, народознавства
та природознавства.
На таких уроках діти дізнаються про устрій життя Запорізької Січі, про те, як
козаки тренували своє тіло, загартовували його. Діти виконують різноманітні
фізичні вправи, уявляючи себе в ролі запорізьких козаків: ходьба, біг, стрибки,
вправи на дихання, імітаційні вправи з гімнастики палицями(плавання на човнах
“Чайка”), танцювальні вправи (“Дзига”, “Присядка”, “Бджілка”). Також діти
вдосконалюють навички влучності під час кидання торбинок з піском на дальність;
лазіння по гімнастичній стінці; стрибки один через одного.
Під час бесід діти дізнаються про основні м’язи тіла, вплив фізичних вправ на
їх розвиток, роботу серця, про засоби зміцнення свого здоров’я. Учитель
розвиває уявлення про цілющі рослини степу (ромашка, чебрець, полин, м’ята,
звіробій, цикорій), про те що природа дає людині силу, наснагу, здоров’я. Для
посилення ефекту сприйняття пропоную вдихнути ароматом відвару цілющих трав,
спробувати відгадати рослин за запахом.
Таке використання міжпредметних зв’язків сприяє цілісному уявленню про фізичний
розвиток запорізьких козаків, гармонію їхнього співіснування з природою.
Інтерес до занять викликає й читання загадок, віршів, рухливі ігри з промовками
та речитативами. Під веселу музику діти виконують танцювальні рухи, різноманітні
гімнастичні вправи. Це пожвавлює настрій створює веселу атмосферу на уроках.
Інтерактивні форми проведення
уроку
Для перевірки теоретичних знань у своїй практиці використовую різноманітні
методи. Найбільш ефективними, з моєї точки зору є бліц-турнір. Бліц-інтерв’ю,
взаємоконтроль, вікторина, міні-дебати. Мікрофон, прес-конференція та інші.
Бліц-турнір – це конкурси.
Проводжу їх під час повторювально-узагальнюючих уроків. Їх мета – розвиток
усного мовлення, осмислення розуміння матеріалу, швидкості реакцій. Наприклад,
питання для конкурсу:
·
Що таке
здоров’я?
·
Якими є
складові здоров’я?
·
Назвіть
королеву спорту
·
В яких видах
спорту використовують м’яч?
·
Назвіть фізичні якості людини.
·
З яких видів спорту проводяться зимові Олімпійські
ігри?
·
Де
започаткована гра у футбол?
·
Скільки гравців потрібно для гри у
баскетбол?
·
Де проводились перші Олімпійські ігри?
Бліц-інтерв’ю . Учні самостійно готують запитання що будуть
задавати під час “інтерв’ю”. Головна вимога – вони мають бути чіткими та
лаконічними. Для проведення “інтерв’ю” колектив поділяється на “експертів”,
“журналістів”. Експерти займають місце в центрі, “журналісти” по черзі задають
запитання.
Взаємоконтроль. Це уроки опитування раніше вивченого матеріалу.
Клас поділяється на групи по 3-5 чоловік. Команди комплектуються за принципом
добровільності, але в них є “сильні” та “слабкі” учні. Школярі перевіряють один
у одного виконання завдань. Наприклад, приймають здавання нормативів стрибків у
довжину з місця. При цьому виявляється відповідальність, взаємовиручка,
взаємодопомога.
Вікторина – одна з ігрових форм проведення уроку, що полягає в
змаганні учнів, щодо відповідей на запропоновані запитання. учнів можна поділити
на команди або організувати індивідуальні виступи.
Міні-дебати – це різновид дискусій. Учням пропонується дві
протилежні точки зору на те чи інше явище, подію. Вони мають віддати перевагу
одній із них, або запропонувати, інше, власне бачення проблеми. Наприклад:
“Вечеряти – корисно чи шкідливо?”
Мікрофон. Ця технологія є різновидом загальногрупового обговорення
певної проблеми, що дає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи
почергово.
Наприклад, перед класом ставиться запитання: ”Що допомагає вам бути
здоровим?” Учням пропонується олівець, що імітує мікрофон, який вони будуть
передавати один одному, по черзі беручи слово. Говорити може тільки той. Хто
тримає олівця. Якщо учень не має, що сказати, він передає слово іншому. Важливо
не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. На завершення обов’язково
необхідно підбити підсумки.
Орієнтована структура сучасного уроку фізичної культури
Немає коментарів:
Дописати коментар